Кревська унія 1385 року — це угода між Великим князівством Литовським і Королівством Польським. Вона з’єднала дві держави спільним правителем через шлюб. Для історії України це точка відліку польського впливу на українські землі.
Що таке Кревська унія: дата, місце та суть угоди
Договір підписали 14 серпня 1385 року в замку Крево. Зараз це територія Білорусі. З одного боку виступав великий князь литовський Ягайло. З другого — представники Польщі від імені юної королеви Ядвіги, якій було близько 12 років.
За типом це була династична, або персональна, унія. Дві держави отримували одного монарха через шлюб. При цьому кожна зберігала свої закони, військо та управління. Державність Великого князівства Литовського одразу не зникла.
Слово «унія» означає союз. Династичний союз можна пояснити прикладом із родини: дві квартири залишаються окремими, але господар у них один. Повне злиття Литви й Польщі в одну державу сталося значно пізніше, у 1569 році.
Причини та передумови польсько-литовського зближення
Наприкінці XIV століття обидві держави мали сильного спільного ворога — Тевтонський орден. Його лицарі-хрестоносці разом із Лівонським орденом захоплювали землі Пруссії та Прибалтики. Вони постійно нападали на Литву з півночі й загрожували північним кордонам Польщі.
Польща після смерті короля Людовіка Угорського залишилася без короля-чоловіка. На престолі була дитина — королева Ядвіга. Шляхта шукала для неї чоловіка, який став би королем і захисником країни. Союз із Литвою також обіцяв нові землі на сході.
Литва потребувала допомоги проти хрестоносців. Усередині правлячої династії Гедиміновичів тривала боротьба за владу. Ягайло конфліктував зі своїм двоюрідним братом Вітовтом і братом Андрієм Полоцьким. Одночасно на східні кордони тиснуло Московське князівство.
Основні умови Кревської угоди та зобов’язання Ягайла
Умови угоди стосувалися шлюбу, віри, війни та грошей. Їх сформулювали як особисті обіцянки Ягайла. Для іспиту їх зручно вчити саме цим списком.
- Одруження з Ядвігою і коронація королем Польщі як Владислав II.
- Прийняття католицизму і хрещення язичницької Литви за католицьким обрядом.
- Приєднання земель ВКЛ до Польської корони «навіки-віків» (applicare).
- Повернення за власний кошт земель, утрачених Польщею.
- Звільнення християнських полонених, яких утримувала Литва.
- Виплата 200 тисяч флоринів Вільгельму Габсбургу, герцогу Австрійському, за розірвані заручини з Ядвігою.
Оригінал грамоти написали латиною від імені Ягайла. Шкільна хитрість тут одна: слово applicare вчителі просять пояснити своїми словами. Йшлося про приєднання, але литовські князі розуміли його по-своєму.
Опір князя Вітовта та збереження автономії Литви
Багато литовських і руських князів сприйняли угоду як загрозу. Вони боялися втратити владу й землі. Православна знать не хотіла окатоличення та посилення польських панів.
Опору очолив князь Вітовт, двоюрідний брат Ягайла. Він сам претендував на владу у Великому князівстві Литовському. Кілька років тривало протистояння між прихильниками Ягайла й прихильниками Вітовта.
Компроміс знайшли у 1392 році. За Острівською угодою Вітовт став довічним правителем ВКЛ. Формально він визнавав зверхність Ягайла як польського короля. Правління Вітовта у 1392–1430 роках стало часом найбільшої могутності та фактичної самостійності Литви.
Наслідки Кревської унії для українських земель
Перший помітний результат стосувався Галичини. У 1387 році Ядвіга здійснила похід і закріпила Галичину за Польською короною. Галицькі землі надовго вийшли з орбіти Волині та Литви.
На українські території почала приходити польська шляхта. Вона отримувала землю й посади. Католицька церква дістала привілеї. Права православних князів і бояр поступово обмежували в доступі до урядів і суду.
Паралельно Вітовт ліквідовував великі удільні князівства: у 1393–1395 роках він позбавив влади князів Новгород-Сіверського, Подільського й Київського. Київське та Волинське князівства відновили у 1440 році, але остаточно ліквідували у 1471 і 1452 роках відповідно. Замість князів-родичів ставили намісників, залежних від центру. Так центральна влада ставала сильнішою, а місцева автономія — меншою.
Ключові події та наслідки союзу Литви і Польщі
Хронологія допомагає не заплутатися в датах. Тут зібрані чотири опори, про які питають найчастіше.
| Рік / Дата | Подія / Етап | Значення для держав |
|---|---|---|
| 14 серпня 1385 року | Підписання Кревської унії | Початок династичного союзу, зобов’язання Ягайла перед Польщею |
| 1387 рік | Хрещення Литви та приєднання Галичини | Закріплення руських земель за польською короною, посилення католицизму |
| 1392 рік | Острівська угода | Визнання Вітовта правителем ВКЛ, збереження автономії Литви |
| 15 липня 1410 року | Грюнвальдська битва | Спільний розгром Тевтонського ордену, усунення головної загрози |
Грюнвальдська битва показала силу союзу на практиці. Польсько-литовсько-руське військо діяло разом. Після перемоги тиск ордену ослаб. Союз Литви й Польщі відтоді лише міцнішав.