Сім’я — це найважливіша частина життя кожної людини. Вона дарує підтримку, любов та затишок. Через вірші про сім’ю ми можемо висловити почуття до рідних та поділитися теплом, яке вони дарують. Дитячі вірші про батьків допомагають краще зрозуміти важливість родинних зв’язків, відчути гармонію та близькість у родині. У цій статті ми розглянемо різні види віршів про родину, від дитячих до класичних віршів українських поетів.
Дитячі вірші про родину
Дитячі вірші про родину допомагають малечі розуміти цінність сімейних відносин, любові та підтримки батьків. Вони прості, але глибокі, і здатні відобразити важливість турботи та довіри в родині.
У дружній родині — щаслива дитина,
Бо є в неї мама і тато.
Любов’ю осяяна кожна хвилина
І радістю повниться хата.
У дружній родині — щаслива дитина,
Бо братики є і сестрички.
Похмурого дня і у сонячну днину
В них усмішки сяють на личках.
У дружній родині — щаслива дитина,
Бабусі, дідусі рідненькі
Внучат обіймають, дітей научають
Любити Вкраїноньку-неньку.
У дружній родині — мир, злагода нині,
Щасливі дорослі і діти!
Нехай кожна днина в хорошій родині
Теплом буде завжди зігріта!
“Родина”, “рід”, які слова святі!
Вони потрібні кожному в житті,
Бо всі ми з вами гілочки на дереві,
Що вже стоїть віки.
Це дерево – наш славний родовід,
Це батько, мати, прадід твій і дід.
Батько і мати – два сонця гарячих,
Що нам дарують надію й тепло,
Батько і мати у долі дитячій
Так необхідні, щоб щастя було !
Моя сім’я і дорога родина —
Це тато, мама, бабця і дідусь,
Сестричка, братик і любов єдина,
І я у них також любити вчусь.
Мені тут тепло, затишно і тихо,
Надійно, світло, радісно завжди.
Мене в родині оминає лихо,
З усім на світі я біжу сюди.
Чи радість світла в серденьку буяє,
Чи сльози гіркі ллються із очей.
Я йду в родину, я ж бо добре знаю,
Як люблять у моїй сім’ї дітей.
Пригорне ніжно матінка дитину,
Положить тато руку на плече.
Я завжди можу спертись на родину,
Тут серце біль тяжкий не обпече.
Бо є любов, підтримка і увага,
Є тепле слово — щастя джерело.
Панує у родині в нас повага,
Любов прадавня, ласка і тепло.
Запитала раз Катруся
У сивенької бабусі:
«Що у світі наймиліше,
А відтак найголовніше?»
Усміхнулася старенька
Та й промовила: «Рідненька,
Як бабуся і як мати
Можу впевнено сказати,
Що для всіх батьків у світі
Наймиліші їхні діти,
Для малечі, навпаки,
Їхні люблячі батьки
Червона калина – то наша родина
Хорошенько цвіте.
Ой, роде наш красний,
Роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Не багацько ж нас є.
А перший цвіточок – то рідная мати,
Хорошенько цвіте…
А другий цвіточок – то рідний батько,
Батечко, добре росте…
А третій цвіточок – то наша діти,
Гарні сини і доньки…
Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.
Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.
Два слова крилатих — і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі — це наше життя!
День повільно догорав,
Тихий вечір наступав.
І надворі, і у хаті
Всі збиралися вже спати.
Та одненьке кошенятко
Не хотіло зовсім спатки.
Все крутилося, зітхало,
А вже згодом одказало:
“Мамо, тату, не сваріться,
Та чомусь мені не спиться,
Дещо розум мій проймає
І від сну відволікає.
Чув, існує в світі щастя,
Муркотливе та пухнасте.
Розкажіть мені про нього,
Що в нім дивного такого?”
Усміхнулась мама хватко
І поглянула на татка.
Той почухав собі вухо
І сказав маляті: “Слухай…
Щастя, це коли є дім,
Коли затишно у нім,
Коли є батьки і діти,
Є що їсти, є що пити…”
В мить зраділо кошенятко
Та зіп’ялося на лапки,
Усміхнулося ласкаво
І батькам своїм сказало:
“Я доглянутий і ситий,
І любов’ю оповитий!
Люба мамо! Любий татко!
Я щасливе кошенятко!”
Що може бути краще за сім’ю,
А ще як в ній панує мир та спокій?
Я кожен день у Господа молю,
Ніколи щоб не бути одинокій.
Сім’я – це вічний затишок і рай,
Підтримка і розрада будь у чому.
Це розуміння, щастя, дивокрай,-
Ніде не буде добре, так як вдома!
Немає кращого нічого, ніж сім’я,
Цінуйте й бережіть свої родини!
І у молитві кожного ім’я
Несіть до Бога, й Він вас не покине!
Сім’я — це майбутнє, це дуже важливо,
Це той осередок, де щастя й тепло.
Сім’я — це любов, мир і діточки-диво,
Найкраще усе, що не серце лягло.
Це ласка, турбота, довіра, повага,
Терпіння, взаємність і щирі серця.
В сімейнім житті є своя перевага,
Бо тут зрозуміють усе до кінця.
Сім’я — це традиції, будні і свята,
Всього буде вдосталь у вас на путі.
Сім’я — це роботи багато-багато,
Але це найкраще, що є у житті.
То ж келих піднімем за щастя і славу,
Зо долю крилату і здійснення мрій.
За мирну і світлу, щасливу державу,
За гарну сім’ю в Україні моїй.
Хай буде багато вам сонця ясного
І щастя, й здоров’я на довгі роки.
Любові, кохання палкого-палкого
І мир в Україні моїй на віки!
Сім’я… Хіба щось важливіше є?
Хіба не підеш на усе заради неї?
У кожного тлумачення своє,
Але призначення одне сім’ї твоєї!
Сім’я. Перед очима мама, тато враз,
Й дитина, що за руки їх тримає.
Сім’ю не виставляють на показ,
І що в ній робиться, ніхто того не знає.
Сім’я. Скільки тепла у слові цім,
Вогню родинного, любові, щастя, ласки!
Це затишок, благословенний Богом дім,
Шматочок доброї історії чи казки!
Сім’я… Хтось нею дорожить, хтось – ні,
Комусь, хто від сім’ї далеко, дах зриває!
Хтось її має, іншим – сниться уві сні,
Та важливіше за сім’ю уже немає!
Короткі вірші про сім’ю
Іноді для вираження великої любові до сім’ї не потрібні довгі рядки. Короткі вірші, які містять важливі слова про родину, можуть бути не менш емоційними та влучними. Вони вражають своєю простотою та щирістю.
Сім’я — це замок, затишок і спокій,
Тепло половинки для серця рідна,
Сміх діток, турбота, любов, доброта,
Сім’я — це будинок, де сміється душа!
Я в будинок, як на фортецю,
Не пущу ворога,
Родину люблю я,
Як природу.
Моя сім’я мені дорога,
Я за неї у вогонь і в воду.
Любіть і цінуйте Щастя!
Воно народжується в сім’ї,
Що може бути її дорожче
На цій казковій землі!!!
Мiй татусь розумний, чесний,
справедливий i чудесний!
Вiн усе на свiтi знає –
Що, коли i де буває.
Може вiн пораду дати,
Може книжку почитати,
Вмiє тато майструвати,
I на скрипцi ладно грати.
Має тато чуйне серце,
Що в бiдi завжди озветься!
Чули Білочки від мами,
Що зима не за горами.
То ж взялися працювати
І припаси готувати.
Шишки й жолуді збирали,
У дупло своє складали,
Де були уже горішки
Ігрибочків різних трішки.
Гарно будуть зимувати
Тато, мама й білченята.
Сім’я – це важливо, хоча часом складно.
В житті не завжди усе шоколадно.
Сім’я кожен день вимагає турботи,
Без свят, вихідних, бо сім’я – це робота.
Вона не чекає від тебе натхнення,
Сім’я – це довіра, любов та прощення.
Мій дідусь старенький,
Як голуб сивенький.
По садочку ходить
І мене, малого,
Онучечка свого,
За рученьку водить.
По садочку ходить,
Яблучка знаходить,
Ще й дає горіхи.
Дідусь любий, милий,
Як голубчик сивий,
З ним — багато втіхи!
Вірші про сім’ю українських поетів
Багато українських поетів через свою творчість висловлювали глибоке почуття до родини та батьківщини. Їхні вірші оспівують родинні цінності, допомагаючи зберегти та передати традиції з покоління в покоління. Вірші українських поетів про сім’ю стали невіднятною частиною культурної спадщини.
Богдан Лепкий
Як мені вас не любити,
батьку рідний, нене,
та ж ви мене згодували
і дбали про мене.
Та ж ви мене згодували
щирими руками,
ой, нема то ніде в світі,
як в батька і мами.
Батько розуму навчає,
мати приголубить,
ніхто мене так не світі,
як вони, не любить.
Дай же, Боже, щоб я виріс,
в школі гарно вчився,
щоб я батькові і неньці
добре відплатився.
Н. Чемерис
Розкажу вам, друзі, я,
Що таке моя сім’я.
Разом дружно проживаємо
І пісні про це співаємо.
Люба матінко моя –
Як пишаюсь нею я!
В неї рук золотії.
Серцем кожного зігріє.
Тато сильний і завзятий –
Він господар в нашій хаті.
Все майструє, все ладнає,
Бо для всього хист він має.
Дід і бабця – у пошані,
Вони праці ветерани.
Всіх онуків міцно люблять.
І як пташенят голублять.
Є у мене ще й брати –
Кращих в світі не знайти.
Ось і вийшло всіх сім “Я”
Знайте, це моя сім’я.
Ольга Науменко
Якось в стайні мама-поні
Говорила своїй доні:
“Люба, завжди пам’ятай:
Ти у мене най, най, най!
Найгарніша, найспритніша
І, авжеж, найрозумніша.
Не вагайся, моя мила,
Бо тобі усе під силу.
Хай збуваються всі мрії!
Доню, я у тебе вірю!
А сама ж, чим тільки зможу,
Завжди радо допоможу”.
Так матуся говорила,
А у доні її крила
За спиною виростали
І наснаги додавали.
А коли вона зміцніла,
Всім на диво полетіла
До жаданої мети
І змогла все досягти!
Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
Приклала до грудей своє маля,
І не існує більш нічого в світі.
Нема будинку? Обстріли? Війна.
Вони обоє знають — мусять жити.
В авто, у бомбосховищах, в дорозі,
До материнського так спрагле молока,
У захисному рук обіймів колі,
Наперекір усьому — до життя!
Маленький українець, українка,
Майбутнє твоє — подвиг матерів,
Батьків, що кожен день, як рік, на фронті,
Сім’я — це України оберіг.
Родина, те, із чого знов почнеться,
Відродження вже вільної країни.
Вона як паросток до сонця вперто пнеться,
Героям слава! Слава Україні!
Дмитро Білоус
На світі білому єдине,
як і дніпрова течія,
домашнє вогнище родинне,
оселя наша і сім’я.
Ми відтоді початки лічим,
як муж з камінням і паліччям
за звіром кидався вдогонь,
а жінка берегла вогонь,
вогонь, що предки розкладали,
здобутий ними від тертя;
пожитки різні, причандали,
що перейшли з первобуття.
Й слова житейські необхідні,
що проростали, як зерня,
вогнем освячені і рідні:
горнутись, горниця, горня.
Хоч їх походження і різне —
немає в цьому дивини.
Та дух вітчизни, материзни
несуть І досі нам вони.
Слова, що доти їх не знали,
первісні трепетні слова,
що зігрівали і єднали,—
і мова врунилась жива.
В щасливі і в тяжкі години —
куди б нам не стелився шлях —
не гасне вогнище родинне,
в людських запалене серцях.
Тарас Шевченко
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
Вірші для дітей 4-5 років про сім’ю
Для малюків 4-5 років вірші про сім’ю мають бути короткими та зрозумілими. Вони допомагають дітям усвідомити важливість родини, вчать шанувати батьків та цінувати любов і підтримку близьких. Такими віршами можна привчати дітей до ідеї турботи один про одного в межах родини.
Мама, тато, дід, бабуся –
Всіх назву, не помилюся,
Старший братик і сестричка –
В нас сімейка невеличка.
Не спиняйте, бо зіб’юся:
Мама, тато, дід, бабуся…
Старший брат, сестра і я –
Отака у нас сім’я.
Мамине свято
Я зустрічаю.
Я для матусі
Віршик вивчаю.
Я подарунок мамі роблю,
Я свою маму
Дуже люблю!
Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!
“Мамо, кашки!” – кашка є.
“Мамо, чаю!” – вже наллє.
“Мамо, спатки!” – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
“Мамо, ніжку зав’яжи!”
“Мамо, казку розкажи!”
Дай, бабусю, поцілую
Сивину твого волосся.
Теплим подихом зігрію
Снігом вибілені коси.
Може, і на них розтане
Лоскотливий іній срібний,
Мов зимові візерунки
На замерзлій з ночі шибі.
Я разом із татусем
Готував сніданок.
Поки зготували все,
Проминув вже й ранок.
Хай матуся ще поспить,
Мусить відпочити.
З татусем ми їй сюрприз
Хочемо зробити.
Моя сім’я – це моя фортеця,
Це моє щастя і моя радість.
Це те, за що я можу вдячний,
І те, що я буду завжди берегти.
Я люблю свою сім’ю більше життя,
І я ніколи її не зраджу.
Я буду завжди берегти її,
І ніколи не дам їй в образу.
Я хочу сказати дякую своїм батькам,
За те, що вони дали мені життя.
Я хочу сказати дякую своїм бабусі та дідусеві,
За їхню любов і турботу.
Я хочу сказати дякую своєму брату та сестрі,
За те, що вони завжди поруч зі мною.
Я хочу сказати дякую всій своїй сім’ї, За те, що я її маю.
Я люблю свою сім’ю більше життя,
І я ніколи її не зраджу.
Я буду завжди берегти її,
І ніколи не дам їй в образу.
Вірші про сім’ю займають важливе місце в літературі та культурі кожного народу. Вони допомагають нам висловлювати почуття до рідних та близьких, зміцнювати родинні зв’язки та передавати цінності з покоління в покоління. Збірки віршів про сім’ю є чудовим джерелом натхнення для всіх, хто хоче пізнати глибину родинних відносин і любові. Завдяки таким віршам ми можемо краще розуміти важливість сім’ї та ще більше цінувати підтримку та любов наших близьких.