На цій сторінці ви знайдете головні сонети Франческо Петрарки для шкільної програми. Тут є коротка історія збірки «Книга пісень», пояснення будови італійського сонета і розбір п’яти відомих творів. Усі тексти подані в українських перекладах. Пояснення прості й підійдуть для уроку в 8 класі.
Збірка «Книга пісень» та історія її створення
Збірка «Книга пісень», або італійською «Канцоньєре», стала справою всього життя Петрарки. Поет постійно повертався до рукопису. Він виправляв порядок віршів і шліфував рядки. Відомо про дев’ять авторських редакцій книги.
Загалом книга має 366 творів. Це 365 віршів за кількістю днів у році плюс один вступний сонет. Серед них 317 сонетів, 29 канцон, 9 секстин, 7 балад і 4 мадригали. Канцона — це велика лірична пісня. Секстина, балада і мадригал — це теж тверді пісенні форми того часу.
Усі вірші поділені на дві частини. Перша називається «На життя мадонни Лаури». Друга — «На смерть мадонни Лаури». У першій поет говорить про зустрічі, надію й муки кохання. У другій звучить туга за жінкою, яка відійшла у вічність. На відміну від середньовічних авторів, Петрарка показав не безтілесний символ. Його Лаура — жива земна жінка. Поруч із захопленням у віршах живуть сумніви, ревнощі й біль.
Образ Лаури та гра слів у поезії Петрарки
Ім’я Лаура стало для поета невичерпною загадкою. Він чув у ньому відлуння інших слів. Так народилася знаменита гра слів. Ви ніби читаєте про жінку, а за звуками вгадуєте ще кілька сенсів:
- lauro (італ.): лавр, символ вічної поетичної слави та тріумфу;
- l’aura (італ.): подих вітру, легкий легіт, що несе спогади;
- aurum (лат.): золото, уособлення духовної краси й світла;
- l’ora (італ.): час, година, символ швидкоплинності земного життя.
Ця гра пояснює подвійне прагнення героя. Він мріє про взаємність Лаури. Одночасно він мріє про вінок слави для себе як для поета. Кохання робить вірші щирими, а думка про славу — майстерними.
Будова та правила класичного італійського сонета
Італійський сонет завжди має 14 рядків. Вони діляться на дві частини. Перша — два чотиривірші, їх називають катренами. Друга — два тривірші, їх називають терцетами.
Думка рухається за чітким планом. У першому катрені звучить тема. Другий катрен її розвиває або заперечує. Терцети дають розв’язку. Останні рядки підсумовують переживання. Найчастіша схема рим — абба абба ввг ддг або вде вде.
Головна ознака стилю Петрарки — увага до почуттів людини. Він показує сум’яття закоханого через протиставлення. Антитеза ставить поруч «життя — смерть» чи «сміх — плач». Оксиморон поєднує непоєднуване, наприклад «палаючий лід» або «солодка мука». Ви читаєте два протилежні слова в одній фразі й одразу відчуваєте роздвоєння героя. …Treba
Головні сонети Петрарки: тексти та аналіз
Далі ви прочитаєте п’ять сонетів зі шкільної програми. До кожного додано короткий паспорт. Ви дізнаєтеся тему, ідею та головні художні засоби. Поруч вказано перекладача українського тексту.
Сонет № 61: «Благословенні будьте, день і рік…»
Українською цей сонет переклали Дмитро Павличко та Михайло Орест. Варіант Павличка звучить гаряче й відкрито. Він добре передає хвилювання першої зустрічі. Варіант Ореста стриманіший і строгіший за формою. У ньому відчувається школа неокласиків з їхньою любов’ю до чіткого рядка.
Тема твору — прославлення миті, коли герой уперше побачив Лауру. Поет благословляє день, місце, сяйливі очі коханої. Він благословляє навіть біль. Ідея проста: кохання — найвище благо. Страждання через нього теж святі. Серед засобів ви помітите анафору зі словом «Благословенні». Є градація почуттів від радості до муки. Запам’ятайте епітети «сяйливі очі» і «солодкий біль».
Благословенні будьте, день і рік,
І мить, і місяць, і місця урочі,
Де постеріг я ті сяйливі очі,
Що зав’язали світ мені навік!Благословен вогонь, що серце пік,
Солодкий біль спечаленої ночі
І лук Амура, що в безоболоччі
Пускав у мене стріл ясний потік!Благословенні будьте, серця рани
І вимовлене пошепки ім’я
Моєї донни — ніжне і кохане,І ці сторінки, де про неї я
Писав, творивши славу, що не в’яне, —
Й ти, неподільна радосте моя!
Сонет № 132: «Як не любов, то що це бути може?..»
Перекладач цього тексту — Дмитро Паламарчук. Його рядки точно тримають ритм оригіналу. Тема — роздуми над сутністю кохання. Герой ставить собі питання за питанням. Він не може зрозуміти свій стан.
Увесь сонет побудований на риторичних запитаннях. Герой не чекає відповіді. Він лише називає протилежні почуття. Звідси антитези й оксиморони: «палаю взимку», «влітку весь тремчу», «солодке зло», «жива смерть». Ідея твору — показати душу, яка роздвоєна. Людина страждає від закоханості. І водночас насолоджується нею.
Як не любов, то що це бути може?
А як любов, то що таке вона?
Добро? — Таж в ній скорбота нищівна.
Зло? — Але ж муки ці солодкі, Боже!Горіти хочу? Бідкатись негоже.
Не хочу? То даремно скарг луна.
Живлюща смерте, втіхо навісна!
Хто твій тягар здолати допоможе?Чужій чи власній долі я служу?
Неначе в просторінь морську безкраю,
В човні хисткому рушив без керма;Про мудрість тут і думати дарма —
Чого я хочу — й сам уже не знаю:
Палаю в стужу, в спеку — весь дрижу.
Сонет № 162: «Щасливі квіти й благовісні трави…»
Переклад належить Дмитрові Павличку. Тема — природа, якої торкається Лаура. Герой бачить квіти, трави й дерева. Він бачить чисту ріку. Усе це здається йому щасливим.
Мотив вірша — добра заздрість. Герой заздрить квітам і воді. Вони можуть бути поруч із коханою постійно. Він — ні. Природа тут жива. Цей прийом називають персоніфікацією, тобто олюдненням. Додайте сюди пестливі епітети. Так захоплення жінкою переходить у захоплення світом.
Щасливі квіти й благовісні трави,
Прим’яті донною на самоті.
Пісок, що береже сліди святі
Чудових ніжок під листком купави;Гаї прозорі, віти, наче пави,
Фіалки у любовній блідноті,
Ліса вільготні, тихі та густі,
Куди не сходить сонце величаве;О краю мій, о ріки голубі,
Ви омиваєте Лаури очі,
Їх блиск перебираючи собі.Прекрасні ви в своєму непороччі!
А там підводні скелі серед ночі
Горять в мого закохання журбі.
Сонет № 267: «Де погляд ніжний, де чарівний вид…»
Цей сонет належить до другої частини збірки «На смерть мадонни Лаури». Перекладач — Дмитро Павличко. Тема — біль утрати. Лаури більше немає серед живих. Герой лишився сам зі спогадами.
Настрій твору трагічний і тужливий. Такий настрій у ліриці називають елегійним. Світ втратив барви. Усе здається порожнім. Головні фігури — розпачливі питання. «Де погляд ніжний? Де постать горда?» Відповіді немає. Питання лише підсилюють тишу після смерті.
Де погляд ніжний, де чарівний вид;
Де постать горда, де струнка постава,
Де мова та бентежна й величава,
Що завдає негідникові встид?Де сміх, що жалить того, хто набрид?
Де та душа, що, мов зоря яскрава,
Висока й гідна владарського права,
Небесну нам осяяла блакить?Я вами дихаю, для вас палаю,
Я народивсь для вашого єства,
Без вас мені нема й не треба раю;Як радість відійшла моя жива,
В словах надію я плекав безкраю,
Та вітер порозвіював слова.
Сонет № 312: «Ні зір ясних мандрівні каравани…»
Перекладач — Дмитро Паламарчук. Тема — байдужість до краси світу після смерті Лаури. Герой перелічує величні картини. Зірки в небі. Кораблі на морі. Лицарі у зброї. Весняні гаї.
Прийом тут — паралелізм. Краса Всесвіту стоїть в одному ряду. Серце поета — в другому. Перший ряд не радує другий. Без коханої земля стала пусткою. Сонет показує, як особисте горе закриває навіть найяскравіше світло.
Ні зір ясних мандрівні каравани,
Ні стрімкощоглі на морях човни,
Ні рицарі затяжної війни,
Ні олені стрункі серед поляни,Ні строф любовних плетиво кожане,
Ні вісті радісні із чужини,
Ні спів жіночий ранньої весни
В садах, де чисті гомонять фонтани, —Ніщо поваби серцю не несе,
Бо згасло сонце і померкло все,
Разом із ним засипане землею.В життя моє лиш смуток увійшов,
Я кличу смерть, щоб ту зустріти знов,
Що краще був би не стрічався з нею.
Порівняльна таблиця вивчених сонетів
Ця таблиця допоможе вам швидко повторити матеріал. Тримайте її перед очима під час підготовки до уроку.
| Номер сонета та перший рядок | Частина збірки | Провідна тема та мотив | Український перекладач |
|---|---|---|---|
| Сонет № 61 («Благословенні будьте, день і рік…») | «На життя мадонни Лаури» | Уславлення кохання та дня першої зустрічі | Дмитро Павличко, Михайло Орест |
| Сонет № 132 («Як не любов, то що це бути може?..») | «На життя мадонни Лаури» | Суперечливість почуттів, внутрішня боротьба | Дмитро Паламарчук |
| Сонет № 162 («Щасливі квіти й благовісні трави…») | «На життя мадонни Лаури» | Захоплення природою поруч із коханою | Дмитро Павличко |
| Сонет № 267 («Де погляд ніжний, де чарівний вид…») | «На смерть мадонни Лаури» | Трагедія втрати, скорбота за Лаурою | Дмитро Павличко |
| Сонет № 312 («Ні зір ясних мандрівні каравани…») | «На смерть мадонни Лаури» | Байдужість до краси світу без коханої | Дмитро Паламарчук |
Для відповіді на уроці досить трьох опор. Назвіть частину збірки. Сформулюйте тему одним реченням. Наведіть один приклад антитези чи епітета. Такий план показує розуміння тексту.
Часті запитання про сонети Петрарки
Тут зібрані короткі відповіді на питання, які найчастіше звучать у класі. Вони допоможуть вам перевірити себе перед контрольною роботою.
У збірці «Канцоньєре» міститься 317 сонетів. Загальна кількість творів книги — 366. Сюди входять також канцони, секстини, балади й мадригали.
Найвідоміші переклади створили Дмитро Павличко, Дмитро Паламарчук, Михайло Орест, Борис Тен і Василь Мисик. У школі найчастіше читають версії Павличка й Паламарчука.
Петрарківський сонет має два катрени і два терцети за схемою 4+4+3+3. Шекспірівський сонет має три катрени й один двовірш за схемою 4+4+4+2. Через це висновок в італійському сонеті займає шість рядків, а в англійському — два останні.