Гепатит С — одне з найпоширеніших вірусних захворювань, що вражає печінку та може призвести до серйозних ускладнень. Попри те, що хвороба залишається одним із глобальних викликів системи охорони здоров’я, в Україні та світі протягом останніх років досягнуто значного прогресу в діагностиці та лікуванні цієї недуги. Однак знання про шляхи передачі вірусу залишаються ключовими для ефективної профілактики.
Поширеність гепатиту С в Україні та світі
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 58 мільйонів людей у світі живуть з хронічним гепатитом С. Щороку діагностують приблизно 1,5 мільйона нових випадків, а помирає від захворювань печінки, пов’язаних із гепатитом С, близько 290 000 людей.
В Україні, згідно з офіційною статистикою Центру громадського здоров’я МОЗ України, поширеність гепатиту С оцінюється на рівні 2-3% населення. Це означає, що потенційно близько 1 мільйона українців можуть бути інфіковані вірусом гепатиту С (ВГС), проте значна частина випадків залишається недіагностованою.
За статистичними даними 2023-2024 років, в Україні щороку виявляють від 5 до 7 тисяч нових випадків гепатиту С. Проте експерти вважають, що ця цифра не відображає реальної картини, оскільки багато пацієнтів не звертаються по медичну допомогу через безсимптомний перебіг хвороби.
Вірус гепатиту С та його особливості
Гепатит С викликається РНК-вмісним вірусом (HCV), що належить до родини Flaviviridae. Існує 6 основних генотипів та більше 50 підтипів вірусу гепатиту С, які відрізняються за географічним поширенням та відповіддю на лікування. В Україні найпоширенішими є генотипи 1 та 3.
Вірус гепатиту С має такі особливості:
- Висока мінливість і здатність мутувати, що утруднює розробку вакцини
- Тривале виживання у зовнішньому середовищі (до декількох днів на забруднених поверхнях)
- Стійкість до деяких методів дезінфекції
- Здатність викликати хронічну інфекцію у 75-85% інфікованих осіб
Важливою особливістю вірусу є його відносно висока концентрація у крові інфікованої людини та низька інфекційна доза — для зараження достатньо мікроскопічної кількості крові, навіть невидимої оком.
Основні шляхи передачі гепатиту С
Вірус гепатиту С передається насамперед через кров. На відміну від гепатитів А і В, передача вірусу гепатиту С через інші біологічні рідини, такі як слина, піт або сеча, вважається малоймовірною. Розглянемо детальніше основні шляхи передачі:
1. Медичні процедури з порушенням стерильності
Історично це був один з головних шляхів передачі до впровадження рутинного скринінгу донорської крові та покращення практик інфекційного контролю в медичних закладах. Сьогодні ризик залишається при:
- Переливанні крові та її компонентів (в Україні ризик становить менше 1 на 200 000 переливань завдяки обов’язковому тестуванню донорської крові)
- Використанні нестерильних медичних інструментів
- Повторному використанні або неналежній стерилізації хірургічних та стоматологічних інструментів
- Трансплантації органів і тканин від непротестованих донорів
За даними українських досліджень, близько 15-20% усіх випадків інфікування гепатитом С пов’язані з медичними процедурами.
2. Ін’єкційне вживання наркотиків
Це залишається головним фактором ризику в багатьох країнах, включаючи Україну. Дослідження показують, що серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики, поширеність гепатиту С може досягати 40-90%.
Ризик передачі пов’язаний із:
- Спільним використанням голок і шприців
- Спільним використанням обладнання для приготування наркотиків (ложки, фільтри, вода)
- Забрудненими поверхнями, на яких готуються наркотики
За даними Українського інституту політики громадського здоров’я, близько 60% нових випадків інфікування гепатитом С в Україні пов’язані з ін’єкційним вживанням наркотиків.
3. Татуювання та пірсинг
При нанесенні татуювань або пірсингу в неліцензованих салонах, де не дотримуються належних правил стерилізації інструментів, існує ризик передачі вірусу гепатиту С. Дослідження показують, що ризик інфікування збільшується при:
- Використанні нестерильних голок
- Повторному використанні чорнил
- Недостатній дезінфекції обладнання
- Процедурах у домашніх умовах або в місцях позбавлення волі
В Україні, за оцінками фахівців, близько 5-8% випадків інфікування пов’язані з татуюванням або пірсингом.
4. Передача від матері до дитини
Вертикальна передача (від інфікованої матері до дитини під час вагітності або пологів) відбувається приблизно у 5-10% випадків. Ризик значно підвищується, якщо мати має високе вірусне навантаження або коінфекцію ВІЛ.
Фактори, що впливають на ризик передачі:
- Рівень вірусного навантаження у матері
- Наявність коінфекції ВІЛ
- Тривалість пологів
- Інвазивні процедури під час вагітності або пологів
Важливо зазначити, що грудне вигодовування не вважається значним фактором ризику передачі гепатиту С за відсутності тріщин сосків або іншого шляху потрапляння крові.
5. Статевий шлях передачі
Ризик передачі вірусу гепатиту С через статеві контакти є низьким, але не виключеним. Згідно з дослідженнями, ризик інфікування при тривалих моногамних гетеросексуальних стосунках становить менше 1% на рік.
Однак ризик підвищується при:
- Наявності ВІЛ-інфекції у одного з партнерів
- Наявності інших інфекцій, що передаються статевим шляхом
- Травматичних статевих практиках, що можуть спричинити кровотечу
- Множинних статевих партнерах
В Україні близько 2-3% випадків інфікування пов’язують із статевим шляхом передачі.
6. Побутовий шлях передачі
Хоча вірус гепатиту С може виживати на поверхнях до декількох днів, ризик побутового зараження вважається дуже низьким. Спільне використання предметів особистої гігієни, що можуть містити сліди крові, становить певний ризик:
- Бритви
- Зубні щітки
- Манікюрні інструменти
- Інструменти для видалення волосся
За статистикою, менше 1% випадків інфікування в Україні пов’язані з побутовим шляхом передачі.
Групи підвищеного ризику
Знання про групи підвищеного ризику допомагає фокусувати профілактичні заходи та програми скринінгу:
- Люди, які вживають ін’єкційні наркотики — ризик інфікування до 90%
- Особи, які отримували переливання крові або трансплантацію органів до 1992 року (коли було впроваджено рутинне тестування донорів в більшості країн) — ризик 5-10%
- Медичні працівники через контакт з кров’ю пацієнтів — ризик 1-2%
- Особи, які перебувають в місцях позбавлення волі — поширеність до 30-40%
- ВІЛ-позитивні особи — коінфекція гепатиту С у 25-30%
- Особи, які отримують гемодіаліз — ризик до 10-20%
- Діти, народжені від HCV-інфікованих матерів — ризик 5-10%
В Україні, за даними МОЗ, найвища поширеність гепатиту С спостерігається серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики (близько 50-60%), серед людей, які живуть з ВІЛ (близько 30%), та серед пацієнтів з гемодіалізом (15-20%).
Міфи про передачу гепатиту С
Існує багато міфів про шляхи передачі гепатиту С, які можуть призводити до стигматизації інфікованих людей:
- Міф 1: Гепатит С передається через поцілунки та обійми
Факт: Вірус не передається через слину, піт або звичайні соціальні контакти. - Міф 2: Гепатит С можна підхопити в басейні або громадському туалеті
Факт: Вірус не передається через воду або повітря. - Міф 3: Гепатит С передається через спільне використання посуду
Факт: Спільне використання посуду, склянок або столових приборів не призводить до передачі вірусу. - Міф 4: Комарі та інші кровосисні комахи можуть переносити гепатит С
Факт: Дослідження не виявили доказів передачі вірусу гепатиту С через укуси комах. - Міф 5: Гепатит С легко передається через статеві контакти
Факт: Ризик передачі при звичайних статевих контактах є дуже низьким, особливо у моногамних парах.
Олександр Вєтров, директор інтернет-аптеки https://sof-dak.com.ua:
“Важливо розуміти, що сьогодні гепатит С — це не вирок, а виліковне захворювання. Сучасні противірусні препарати прямої дії дозволяють досягти стійкої вірусологічної відповіді (фактично, виліковування) у понад 95% випадків. Однак ключовою проблемою залишається пізня діагностика через безсимптомний перебіг хвороби на початкових стадіях. Тому ми рекомендуємо всім, особливо людям із груп ризику, регулярно проходити тестування на гепатит С.
В нашій аптеці ми забезпечуємо доступ до якісних генеричних препаратів для лікування гепатиту С за значно нижчими цінами, ніж оригінальні ліки, при збереженні їхньої ефективності. Це допомагає багатьом пацієнтам пройти повний курс лікування, який раніше був недоступним через високу вартість. Але найважливішим залишається профілактика — знання шляхів передачі та відповідальна поведінка можуть суттєво знизити ризик інфікування.”
Діагностика та тестування на гепатит С
Оскільки гепатит С часто перебігає безсимптомно, раннє виявлення можливе лише через тестування. В Україні доступні такі діагностичні методи:
- Скринінговий тест на антитіла до вірусу гепатиту С (анти-HCV)
Виявляє наявність антитіл до вірусу, що свідчить про контакт імунної системи з вірусом у минулому. Антитіла можуть зберігатися протягом усього життя, навіть після успішного лікування. - Тест на РНК вірусу гепатиту С (ПЛР-тест)
Визначає наявність генетичного матеріалу вірусу в крові, що підтверджує активну інфекцію. - Визначення генотипу вірусу
Допомагає обрати оптимальну схему лікування. - Оцінка ступеня фіброзу печінки
Може проводитися за допомогою неінвазивних методів (фіброеластографія, фібротест) або біопсії печінки.
За даними МОЗ України, в рамках програми “Доступні ліки” протягом 2023 року в Україні було проведено близько 250 000 тестувань на гепатит С, що дозволило виявити понад 10 000 нових випадків захворювання.
Профілактика гепатиту С
Оскільки вакцини проти гепатиту С досі не існує, первинна профілактика залишається ключовим методом запобігання інфікуванню:
Заходи індивідуальної профілактики
- Уникнення контакту з кров’ю інших людей:
- Використання засобів індивідуального захисту при наданні першої допомоги
- Відмова від спільного використання предметів особистої гігієни
- Обережність при проведенні манікюру, педикюру, гоління
- Безпечні медичні та косметологічні процедури:
- Проведення інвазивних процедур тільки в ліцензованих закладах
- Використання одноразових або належним чином стерилізованих інструментів
- Контроль за використанням нових голок та шприців при ін’єкціях
- Безпечна сексуальна поведінка:
- Використання презервативів, особливо при наявності множинних партнерів
- Обговорення статусу щодо інфекцій з партнером
- Особлива обережність під час менструації або при наявності ран
- Зменшення шкоди при вживанні ін’єкційних наркотиків:
- Використання тільки стерильних шприців та голок
- Відмова від спільного використання обладнання для ін’єкцій
- Участь у програмах зменшення шкоди та обміну шприців
Заходи громадського здоров’я
- Скринінг донорської крові та органів
В Україні з 1999 року проводиться обов’язкове тестування всієї донорської крові та органів на гепатит С. - Програми скринінгу груп ризику
МОЗ України рекомендує регулярне тестування на гепатит С для осіб із груп ризику. - Програми зменшення шкоди
В Україні діють програми з обміну шприців та замісної підтримувальної терапії для людей, які вживають ін’єкційні наркотики. - Освітні кампанії
Підвищення обізнаності населення про шляхи передачі та профілактику гепатиту С.
За даними МОЗ України, завдяки впровадженню комплексних профілактичних програм з 2019 по 2023 рік вдалося знизити кількість нових випадків інфікування гепатитом С серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики, на 25%.
Лікування гепатиту С в Україні
Сучасне лікування гепатиту С проводиться противірусними препаратами прямої дії, які дозволяють досягти виліковування у 95-98% випадків. В Україні доступні такі схеми лікування:
- Софосбувір/ледіпасвір — для генотипів 1, 4, 5, 6
- Софосбувір/велпатасвір — пангенотипна схема для всіх генотипів
- Глекапревір/пібрентасвір — пангенотипна схема для всіх генотипів
- Софосбувір/даклатасвір — для генотипів 1, 3, 4
В рамках державної програми лікування вірусних гепатитів в Україні у 2023-2024 роках було забезпечено безкоштовне лікування для понад 12 000 пацієнтів з гепатитом С. Ефективність лікування за цими програмами становить 95-97%.
Висновки
Розуміння шляхів передачі гепатиту С є ключовим для ефективної профілактики цього захворювання. Хоча вірус передається переважно через кров, ризик інфікування можна значно знизити шляхом дотримання простих правил безпеки.
Основні факти, які варто пам’ятати:
- Гепатит С не передається через повітря, воду, їжу, через обійми, поцілунки або рукостискання.
- Найвищий ризик інфікування пов’язаний із прямим контактом з інфікованою кров’ю.
- Сучасне лікування дозволяє вилікувати понад 95% пацієнтів з гепатитом С.
- Раннє виявлення захворювання через регулярне тестування є ключовим для успішного лікування.
Кожна людина може захистити себе від гепатиту С, дотримуючись основних правил безпеки та регулярно проходячи тестування, особливо якщо вона належить до групи підвищеного ризику.
ВООЗ поставила амбітну мету — елімінувати вірусні гепатити як загрозу громадському здоров’ю до 2030 року. Україна приєдналася до цієї ініціативи і впроваджує національну стратегію боротьби з вірусними гепатитами, спрямовану на покращення профілактики, діагностики та лікування гепатиту С.
Редакція висловлює подяку експертам Центру громадського здоров’я МОЗ України та спеціалістам інтернет-аптеки Sof-dak за консультації при підготовці матеріалу.
Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. При підозрі на гепатит С зверніться до медичного закладу для отримання кваліфікованої допомоги.