Фольклор — це скарбниця народної творчості, що відображає культуру, традиції, вірування та історію народу. Для учнів 5 та 7 класів, які вивчають цю тему, важливо зрозуміти, що фольклор — це не лише казки чи пісні, а й багатогранне явище, яке передається з покоління в покоління. У цій статті ми розберемо, що таке фольклор, які його види та жанри, в чому його особливість і що входить до українського фольклору.
Фольклор є унікальним, адже він створений народом і існує в усній формі, зберігаючи мудрість і дух минулих епох. Давайте розглянемо визначення, особливості та різновиди фольклору.
Що таке фольклор?
Фольклор (від англ. “folk” — народ і “lore” — знання) — це сукупність творів усної народної творчості, що включають пісні, казки, легенди, приказки, обряди та інші форми. Український фольклор це культурна спадщина, яка відображає життя, побут, вірування та світогляд українців. Для учнів 5 класу фольклор можна пояснити як “розповіді, пісні чи загадки, які люди передавали один одному без записів”. Для 7 класу додається розуміння його історичної та культурної ролі.
Ознаки фольклору
- Усна форма передачі: фольклор існує без автора, передається з уст в уста.
- Колективна творчість: твори створюються та змінюються багатьма поколіннями.
- Варіативність: один твір може мати різні версії в різних регіонах.
- Анонімність: зазвичай невідомо, хто створив твір.
- Тісний зв’язок із побутом і традиціями: фольклор відображає життя народу.
В чому особливість фольклору? Він є живим, постійно змінюється та адаптується до нових умов, зберігаючи дух народу.
Види фольклору
Фольклор поділяється на кілька видів залежно від форми вираження та змісту. Основні види фольклору:
- Усний фольклор: казки, легенди, перекази, анекдоти, приказки.
- Музичний фольклор: пісні (обрядові, ліричні, історичні), інструментальні мелодії.
- Хореографічний фольклор: народні танці, як-от гопак чи коломийка.
- Обрядовий фольклор: ритуали, обряди (весільні, календарні).
- Матеріальний фольклор: вишивки, орнаменти, народні ремесла, що передають традиції.
Музичний фольклор це, зокрема, українські народні пісні, як-от “Ой на горі та й женці жнуть” чи колядки, які супроводжують обряди або розповідають про життя.
Жанри фольклору
Фольклор охоплює численні жанри, які поділяються на великі та малі. Великі жанри фольклору включають епічні твори, що мають складну структуру, а малі — короткі форми, як приказки чи загадки.
Великі жанри фольклору
- Казки: чарівні (“Котигорошко”), побутові (“Лисичка-сестричка”), про тварин.
- Легенди та перекази: оповіді про історичні події чи міфічних героїв (наприклад, про Мавку чи Лева Реву).
- Билини та думи: епічні твори про героїв, як-от козацькі думи про Самійла Кішку.
- Історичні пісні: наприклад, “Засвіт встали козаченьки”.
Малі жанри фольклору
- Приказки та прислів’я: “Без труда нема плода”.
- Загадки: “Без вікон, без дверей, повна хата людей” (кавун).
- Скоромовки: “Хитрий Харитон ховає хмиз”).
- Анекдоти та байки: короткі гумористичні історії.
Обрядові жанри
- Календарно-обрядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки.
- Сімейно-обрядові пісні: весільні, хрестильні, голосіння.
Що входить до фольклору? Усі ці жанри, а також міфи, заклинання, дитячі забавлянки, лічилки та навіть сучасні міські легенди.
Перший зафіксований твір українського фольклору
Першим зафіксованим твором українського фольклору вважається літописна згадка про пісні, які співали під час похоронних обрядів у Київській Русі. Зокрема, у “Повісті минулих літ” (XII століття) описано обрядові голосіння та пісні, які виконували під час поховань. Це свідчить про давність усної традиції. Одним із найдавніших збережених текстів є також “Слово о полку Ігоревім” (XII століття), яке, хоча й має літературний характер, містить елементи фольклору, як-от епічні мотиви та образи.
Український фольклор: особливості
Український фольклор це унікальне поєднання язичницьких і християнських традицій, що відображає історію, побут і духовність українців. Його особливості це поетичність і мелодійність, наприклад: пісні та казки мають співучі ритми й образи. він має тісний зв’язок із природою: образи сонця, місяця, лісу (наприклад, Мавка). Велика історична пам’ять: думи та пісні про козацтво, визвольні війни. Та регіональна різноманітність: закарпатські коломийки, поліські веснянки, слобожанські казки.
Український фольклор зберігся завдяки народним співцям, кобзарям і лірникам, які передавали твори з покоління в покоління.
Значення фольклору для сучасності
Фольклор залишається актуальним і сьогодні, адже він зберігає національну ідентичність і культурну спадщину. Надихає сучасних митців: пісні, літературу, кіно. Використовується в освіті: для учнів 5 та 7 класів фольклор допомагає зрозуміти історію та культуру. Та об’єднує людей через спільні традиції та обряди.
Приклади використання фольклору
- Колядки та щедрівки під час Різдва.
- Казки в дитячих книгах та мультфільмах.
- Народні мотиви в сучасній музиці (гурти “ДахаБраха”, “ONUKA”).
- Вишивки та орнаменти в моді.
Що таке фольклор? Це усна народна творчість, яка включає пісні, казки, легенди, приказки, обряди та інші форми, створені народом і передані через покоління. Український фольклор це багатство, що відображає душу народу, його історію та традиції. Види фольклору охоплюють усний, музичний, хореографічний і обрядовий, а жанри поділяються на великі (казки, думи) та малі (прислів’я, загадки). Першим зафіксованим твором українського фольклору є згадки в літописах XII століття. Фольклор залишається живим, надихаючи сучасників і зберігаючи культурну спадщину України!