Коли сірі будні забирають наші життєві сили, книги можуть стати нашим порятунком. Роментезі – це не лише спосіб забути про буденність, але й можливість наповнити своє серце цілою палітрою почуттів. Автори настільки влучно описують кожну деталь, кожен погляд, кожен дотик, що не можливо залишиться байдужими.
Сучасне роментезі відрізняється від звичайного фентезі, де ллється багато крові на шляху до влади. Тут серце зупиняється не від меча, а від погляду коханого. Тут кров тече не з ран, а в жилах, гаряча, нестримна, сповнена бажань та почуттів, які важко тримати під контролем. Роментезі творить дива, які дають нам жагу жити та повертають нам віру в дива.
Походження жанру
Своє коріння роментезі бере від класичного фентезі. Ще на початку 2000-х автори почали поєднувати історії про драконів, лицарів у замках та боротьбу за трон з історією кохання. Але любовна лінія була другорядною, тому їй приділяли мало уваги, а почуття були не настільки яскравими та всепоглинаючими.
До цього література нагадувала історію красуні та чудовиська, де красуню охороняє дракон, а вона сама чекає порятунку від красеня принца. У роментезі ж головна героїня сама вирішує свою долю. Вона сильна, незалежна та здатна змінити світ. Тут вороги закохуються, а закохані долають перешкоди, які приготувала для них доля.
Сара Дж. Маас, Грейс Драммонд, Дженніфер Арментраут та Олівії Атвотер – це ті, кого почесно можна назвати засновницями нового жанру роментезі. Саме вони відійшли від стандартів та поєднали магію та кохання в єдине ціле. Саме завдяки їм ми тепер можемо насолоджуватися історіями, які забирають у нас сон, адже закрити книгу і дочитати її потім стає справжнім челенджем.
Сьогодні не помилковим буде твердження про те, що роментезі стали щось на кшталт жіночих романів, адже саме жінки їх здебільшого пишуть та читають. Та на відміну від стереотипної слабкої жінки в руках мужнього чоловіка, який приховує свої почуття за маскою брутальності, у роментезі – жінка стала сильнішою, а чоловік – більш чутливим, хоча риси войовничості нікуди не зникли. І все це огортає магія, яка як допомагає, так і стає перешкодою на їхньому шляху до бажаного щастя.
Особливості піджанру
Роментезі – це ідеальна гармонія романтики та фантастики. Сама ж історія може бути як глибокою, так і легкою, світлою та темною, казковою та навіть місцями моторошною. Єдине, що об’єднує всі книги роментезі, – емоційна складова. Усі книги викликають сильні емоції, які змушують нас плакати та сміятися, або перегортати сторінки, затамувавши подих.
Ось основні особливості жанру:
- Почуття головних героїв завжди в центрі книги. Вони більше не є другорядними. Саме через них автор розкриває риси характеру головних героїв
- Кожна книга розповідає про магічних істот, таких як вампіри, відьми, фейрі, які створюють протилежний світ людям. Зазвичай, між ними нема гармонії, але головні герої, представляючи різні світи, закохуються один одного.
- Головна героїня – сильна і відчайдушна, та чутлива і ніжна водночас. Не важливо, хто вона – магиня, науковиця чи письменниця; її чуйність завжди з нею, як і невимовна сила духу.
- Хімія між головними героями заслуговує на особливу увагу. Все починається з недовіри та страху, а закінчується палким коханням.
- Світло та людяність – дві невід’ємні складові історії. Навіть в пітьмі завжди сходить сонце.
І хоча ці історії нагадують казку, але вони не наївні чи дитячі. Вони справжні, з істинними почуттями та стосунками.
Найяскравіші приклади
Коли ми вперше знайомимося з якимось жанром літератури, нам обов’язково потрібен гідний зразок, який би дозволив нам закохатися у нього. Адже роментезі здатне зцілювати своїми яскравими сюжетами з незабутніми любовними лініями. На щастя, книжкові магазини мають, що вам запропонувати, щоб ви залишилися задоволеними:
- Сара Дж. Маас “Двір шипів і троянд”
- Дженніфер Арментраут “Із крові й попелу”
- Карісса Бродбент “Змія й крила ночі”
- Наталі Івер “Лісітея. Витончені ігри”
- Даніель Л. Дженсен “Королівство мостів”
Думаєте, це все? Ні. Це лише початок вашого знайомства, адже з кожним роком творів, які варто додати до списку кращих, стає все більше і більше. Чому? Тому що такі книги – це джерело живих, а не штучних емоцій. До того ж вони різняться за жанром та настроєм, що дозволяє нам підібрати історії “під настрій”.
Не вистачає пристрасті й пригод? Беремо книгу Наталі Івер “Лісітея. Витончені ігри” та занурюємося у феєричний світ бажання та сцен, від яких завмирає серце. Тут є все: інтриги, філософія вибору та складні герої, які вчаться кохати, не втрачаючи себе.
Серце бажає подій, від яких в жилах стигне кров? Карісса Бродбент та її книга “Змія й крила ночі” перенесе вас у світ, де люди змагаються з вампірами у грі на виживання, а за цим всім ховається інтрига, кохання та забороненого бажання.
А якщо вам просто хочеться затишку, то Сангу Манданна та її “Надтаємне товариство незвичайних відьом” познайомить вас з чаклункою, яка уникала всіх через правила та страх бути розкритою. Але доля внесла свої корективи, і головна героїня, вирішивши стати вчителькою магії для маленьких дівчат, знайшла друзів та кохання.
Завдяки витонченому шарму кожна книга роментезі отримує свого читача. Самі ці історії нагадують нам про те, що після дощу завжди виходить сонце, а у темному тунелі можна побачити промінчик світла. Там, де є любов, завжди жевріє надія на краще майбутнє.
Отже, чому ж саме роментезі?
Роментезі, хоча й нагадує іноді казку, але є водночас чимось більшим. На відміну від казки, тут немає незрозумілого хепі-енду, де принц побачив, покохав і одружився з тендітною красунею. Тут пара та кожен герой окремо проходять справжні випробування, з якими і ми стикаємося у реальному житті.
Головні героїні більше не слабкі та безпомічні. Вони самі беруть до рук віжки своєї долі. Чоловіки ж не просто воїни, які шукають красуню для домашнього затишку. Вони чуттєві та здатні на самопожертву. Для них важливо пізнати внутрішній світ обраниці, щоб поринути у нього з голову, без крихти сумніву, і залишити там своє серце, у безпеці та в оточенні любові та турботи.
Тому, коли навколо холодно, сіро і, здається, емоційно, роментезі – це ніби ренесанс того, що колись люди цінували більше за владу та гроші. Можливо, сила слова все ж таки поверне нас до тих цінностей, коли у кожному будинку, на кожній полиці буде книга з історією, яка зігріває та дарує надію.