Речення з прямою мовою: приклади та правила

Зміст

Речення з прямою мовою — це речення, у якому точно передано висловлювання певної особи або джерела, без змін у змісті та формі. У таких реченнях слова автора і пряма мова в реченні поєднуються згідно з певними пунктуаційними правилами.

Що таке пряма мова?

Пряма мова — це дослівне відтворення чужих слів, яке береться в лапки. Часто використовується в художній літературі, публіцистиці, діалогах тощо. Вона завжди передається в тому вигляді, як її було сказано чи написано.

Наприклад:

  • Учитель сказав: «Завтра буде контрольна робота».
  • «Я сьогодні не прийду», — повідомила Оля.

Речення з прямою мовою і словами автора

Такі речення складаються з двох частин:

  1. Пряма мова — вислів, поданий дослівно.
  2. Слова автора — уточнення, хто саме сказав або написав ці слова.

Залежно від розташування прямої мови та слів автора, існують різні схеми речень з прямою мовою.

Основні схеми речень з прямою мовою

Пряма мова + слова автора

Схема: «Пряма мова», — слова автора.

Приклад:
«Небо сьогодні таке ясне», — сказав хлопчик.

Слова автора + пряма мова

Схема: Слова автора: «Пряма мова».

Приклад:
Мама сказала: «Час вечеряти».

Слова автора + пряма мова + слова автора

Схема: Слова автора: «Пряма мова», — слова автора.

Приклад:
Учитель сказав: «Домашнє завдання вже перевірено», — і подивився на клас.

Пряма мова розділена словами автора

Схема: «Пряма, — слова автора, — мова».

Приклад:
«Я не знаю, — зітхнула дівчинка, — чи встигну зробити все завдання».

Як правильно оформлено речення з прямою мовою?

Щоб речення з прямою мовою було оформлено правильно, важливо дотримуватися кількох ключових правил. Насамперед, пряма мова завжди береться в лапки — це основна ознака, яка вказує, що у реченні відтворюється чиясь дослівна мова або цитата.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, після них ставиться двокрапка, а сама пряма мова подається в лапках. Наприклад:
Учитель сказав: «Завтра буде контрольна робота».

Якщо пряма мова передує словам автора, то після неї ставиться кома, знак оклику, знак питання або крапка, залежно від змісту, а слова автора починаються з малої літери, якщо це не власна назва. Наприклад:
«Ми перемогли!» — вигукнув хлопчик.
«Сьогодні буде дощ», — сказав синоптик.

У конструкції «Пряма мова, — слова автора» перед словами автора ставиться тире, а після прямої мови — кома, якщо речення не закінчується знаком оклику або питання. Якщо ж пряма мова розділена словами автора, то обов’язково використовуються два тире. Наприклад: «Я думаю, — сказала Олена, — що ми встигнемо».

Дотримання цих простих правил допоможе правильно оформити речення з прямою мовою як у письмових роботах, так і в повсякденному мовленні.

Поширені помилки

Ось декілька поширених помилок:

  • Пропуск лапок.
  • Неправильне використання тире або двокрапки.
  • Велика літера у словах автора після прямої мови.
  • Відсутність розділових знаків між частинами речення.

Речення з прямою мовою — важлива частина мовлення, особливо в письмовій формі. Щоб їх правильно оформити, варто знати схеми речень з прямою мовою та чітко дотримуватися пунктуаційних правил. Практика з прикладами допоможе уникнути помилок та покращити мовлення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *