У православному храмі поклони — це не просто фізична вправа чи традиція. Це спосіб через тіло сказати Богові те, що іноді важко висловити словами: «Я визнаю Тебе Господом, я схиляюсь перед Тобою всім своїм єством». Поклон є видимим знаком внутрішнього смирення, покаяння і вдячності. Разом з хресним знаменням він допомагає людині не лише думати про Бога, а й відчути свою молитву тілом.
Чому поклони важливі для душі й тіла
Коли ми схиляємо голову чи падаємо на коліна, ми нагадуємо собі, що ми — творіння, а не господарі світу. Такий жест допомагає опустити гордість і відкрити серце для Божої благодаті. У давнину святі отці говорили, що душа і тіло нероздільні, тому й молитва має бути не лише розумовою, а й тілесною. Поклони також дисциплінують увагу: важко відволікатися, коли ти щойно торкнувся чолом підлоги.
Крім того, спільні поклони всього храму в певні моменти служби створюють відчуття єдності. Ти бачиш, як сотні людей одночасно схиляються, і розумієш: ми всі разом стоїмо перед одним Богом.
Як правильно робити поклони: два основні види
Існує два головних види поклонів — поясний і доземний. Обидва завжди супроводжуються хресним знаменням.
Поясний поклін
Це звичайний нахил корпусу приблизно до пояса. Рукою, якою щойно накладали хрест, легко торкаються підлоги або просто опускають долоню вниз. Такий поклін роблять найчастіше: коли співають «Слава Отцю і Сину…», «Алилуя», при вході до храму чи при кожному «Господи, помилуй».
Доземний поклін
Людина стає на коліна, схиляє голову до самої підлоги і чолом торкається землі (або килимка в храмі). Підіймаючись, знову хрестяться. Найпоширеніша молитва під час такого поклону — Ісусова: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного(у)». Доземні поклони роблять значно рідше і лише тоді, коли це дозволено церковним уставом.
Коли поклони робити можна і потрібно, а коли – ні
Православна Церква дуже точно визначає дні й періоди, коли доземні поклони скасовуються, щоб підкреслити радість свята.
Великий піст – час особливого покаяння
Саме у Великий піст доземних поклонів найбільше. З понеділка по п’ятницю їх роблять багато разів, особливо на молитві преподобного Єфрема Сирина («Господи і Владико життя мого…» — три великі поклони та ще дванадцять поясних). У цей період поклони допомагають глибше відчути своє гріховне становище і щиріше готуватися до Пасхи.
Субота і неділя – дні, коли доземних поклонів немає
Неділя — це «мала Пасха», день Воскресіння Христового. Тому від вечірньої суботи до вечірньої неділі доземні поклони не роблять зовсім (дозволені лише поясні). Те саме стосується суботи протягом усього року — вона вважається днем спокою і пам’яті про зішестя Христа в ад.
Від Пасхи до Трійця – 50 радісних днів без землі
З Великодня і аж до неділі всіх святих (через тиждень після Трійці) земні поклони повністю скасовуються. Це найдовший період, коли ми не падаємо на коліна, а лише схиляємося в пояс. Доземні поклони заборонені:
- у неділю в будь-який тиждень року;
- від Різдва до Богоявлення;
- від Пасхи до П’ятидесятниці;
- у дванадесяті та великі свята;
- у суботу (крім особливих випадків Великого посту).
Поклони перед Плащаницею на Страсну п’ятницю та суботу
Коли в центрі храму стоїть Плащаниця, підхід до неї має свій порядок:
- Два поклони поясні з хресним знаменням.
- Третій — доземний (стаємо на коліна і схиляємо голову до підлоги).
- Встаємо, цілуємо лише ноги Христа (не лик і не руки).
- Відходимо з ще одним поясним поклоном.
Це виняток із правила «без доземних поклонів у суботу», бо Страсна субота — особливий день жалоби і водночас передпасхальної радості. Поради:
- Перед поклоном завжди хрестимося.
- Не робимо різких рухів і не штовхаємо сусідів.
- Якщо здоров’я не дозволяє падати на коліна — робимо лише глибокий поясний.
- Головне — не кількість, а щирість і увага до молитви.
Поклони — це не обов’язкова «гімнастика» і не показовість. Це тихий діалог тіла з Богом, який допомагає серцю відкритися. Коли ми знаємо, коли і як правильно схилятися, наша молитва в храмі стає осмисленою і глибокою, а не просто повторенням звичних рухів. Нехай кожен ваш поклон буде маленьким «так» на Божу любов.