Назва столиці України “Київ” часто викликає запитання щодо правильного відмінювання: чому в називному відмінку ми кажемо “Київ”, а в родовому — “Києва”? Як правильно вживати форми “з Київа” чи “з Києва”, “у Києві” чи “у Київі”? У цій статті ми розберемо правила відмінювання слова “Київ”, пояснимо, чому воно належить до чоловічого роду, і дамо чіткі рекомендації щодо вживання в різних відмінках.
Відмінювання назви “Київ” регулюється нормами української мови, зокрема правилами другої відміни іменників. Давайте розглянемо деталі, щоб уникнути поширених помилок.
Чому Київ належить до чоловічого роду?
Назва “Київ” є іменником чоловічого роду, оскільки закінчується на приголосний звук ([в]). В українській мові географічні назви, що закінчуються на приголосний, зазвичай належать до чоловічого роду, наприклад, Львів, Харків, Донецьк. Це пояснює, чому Київ підкоряється правилам другої відміни, характерної для іменників чоловічого роду з твердою основою. Відповідно, форми слова змінюються залежно від відмінка, як у типових іменниках, таких як “стіл” чи “міст”.
Чому Київ, але Києва? У називному відмінку ми вживаємо форму “Київ”, яка є базовою. У родовому ж відмінку форма змінюється на “Києва” через чергування голосних [і] та [е], що є особливістю української мови для деяких слів із суфіксом “-ів”. Це чергування робить вимову більш милозвучною та відповідає історичному розвитку мови.

Правила відмінювання слова “Київ”
Слово “Київ” відмінюється за другою відміною, твердою групою. Ось як воно змінюється в усіх відмінках однини:
Відмінок | Форма | Питання | Приклад використання |
---|---|---|---|
Називний | Київ | Хто? Що? | Київ — столиця України. |
Родовий | Києва | Немає кого? чого? | У мене немає знайомих із Києва. |
Давальний | Києву | Дати кому? чому? | Я надіслав листа Києву. |
Знахідний | Київ | Бачу кого? що? | Я люблю Київ. |
Орудний | Києвом | Ким? чим? | Ми подорожували Києвом. |
Місцевий | у/на Києві | Де? | Я живу в Києві. |
Кличний | Києве! | Звертання | О Києве, моє рідне місто! |
Київ відмінювання кличний відмінок має форму “Києве”, яка використовується для звертання, наприклад, у поезії чи урочистих промовах: “О Києве, золоті куполи!”. У родовому відмінку однини форма “Києва” є нормативною, і саме її слід вживати, наприклад, “немає Києва кращого за весняний”.
Практичні приклади вживання
Щоб краще зрозуміти, як відміняти “Київ”, розглянемо ще приклади в різних відмінках:
- Називний: Київ — моє улюблене місто.
- Родовий: Я скучив за красою Києва.
- Давальний: Подарую тобі подорож до Києва.
- Знахідний: Ми відвідали Київ минулого літа.
- Орудний: Я гуляв Києвом до пізньої ночі.
- Місцевий: У Києві завжди багато туристів.
- Кличний: Києве, ти завжди в моєму серці!
Ці приклади показують, як правильно використовувати слово в різних контекстах.

Як правильно: “з Київа” чи “з Києва”?
Одне з найпоширеніших запитань — як правильно сказати: “з Київа” чи “з Києва”? Нормативною є форма “з Києва”, оскільки в родовому відмінку слово “Київ” має форму “Києва”. Використання “з Київа” є помилкою, яка виникає через вплив російської мови, де назва міста вживається як “из Киева”. В українській мові правильна форма — “з Києва”, наприклад: “Я повернувся з Києва”.
Так само в місцевому відмінку нормативно вживати “у Києві”, а не “у Київі”. Форма “у Київі” є застарілою або діалектною і не відповідає сучасним літературним нормам. Наприклад: “Я живу у Києві” — правильно, тоді як “у Київі” звучить неприродно для літературної мови.
Чому виникають помилки у відмінюванні?
Помилки у відмінюванні слова “Київ” часто пов’язані з кількома причинами. По-перше, вплив російської мови, де форма “Киев” у всіх відмінках залишається майже незмінною, призводить до неправильного вживання “з Київа” чи “у Київі”. По-друге, деякі носії плутають тверду та м’яку групи другої відміни, вважаючи, що “Київ” має закінчення, подібні до слів із м’якою основою, як “соловей” (солов’я, солов’ю). По-третє, діалектні особливості, особливо в західних регіонах України, можуть сприяти вживанню нестандартних форм, як “у Київі”.
Щоб уникнути помилок, варто звертатися до сучасних словників, таких як “Словник української мови” (СУМ) чи орфографічний словник на порталі slovnyk.ua, де чітко вказані правильні форми.

Чому важливо правильно відмінювати?
Правильне відмінювання слова “Київ” є важливим для дотримання норм української літературної мови. Неправильні форми, як “з Київа” чи “у Київі”, можуть сприйматися як неграмотність або вплив іншомовних конструкцій. У тестах ЗНО чи НМТ правильне вживання відмінків є частиною завдань, тому знання цих правил допомагає уникнути помилок. Крім того, коректне вживання назви столиці демонструє повагу до рідної мови та культури, адже Київ — не лише місто, а й символ української державності.
Чому Київ, але Києва? Слово “Київ” є іменником чоловічого роду другої відміни, тому в називному відмінку воно має форму “Київ”, а в родовому — “Києва” через чергування голосних [і] та [е]. Правильні форми — “з Києва”, “у Києві”, а не “з Київа” чи “у Київі”. Відмінювання слова “Київ” включає форми: Київ, Києва, Києву, Київ, Києвом, у/на Києві, Києве. Знання цих правил допомагає уникнути помилок, робить мовлення природним і відповідає нормам сучасної української мови. Тож, говорячи про нашу столицю, вживайте правильні форми та пишайтеся красою рідної мови!