У сучасній українській мові часто виникає плутанина з написанням слів, де поєднуються приголосні й голосні, особливо там, де можливий апостроф. Одне з таких слів — «торф’яний». Тож як правильно: «торф’яний» чи «торфяний»? У цій статті розглянемо правопис, пояснимо правила та розберемося, чому саме так слід писати.
Як правильно: «торф’яний» чи «торфяний»?
Правильний варіант — «торф’яний» (з апострофом).
Написання з апострофом відповідає чинним правилам українського правопису.
Правопис слова «торф’яний»: граматичне пояснення
Слово «торф’яний» утворене від іменника «торф» і суфікса -яний, який означає належність до чогось або матеріал, з якого щось виготовлено. У цьому випадку мова йде про щось, що має стосунок до торфу.
Згідно з § 110 «Апостроф» Українського правопису, апостроф ставиться після твердого приголосного перед «я», «ю», «є», «ї», коли вони означають йотовані голосні, тобто починаються з приголосного [й].
Оскільки «торф» закінчується на твердий приголосний «ф», а далі йде «я», яка вказує на звук [йа], перед нею ставиться апостроф.
Тобто правильно: торф + яний → торф’ + яний = торф’яний.
Чому не можна писати «торфяний»?
«Торфяний» без апострофа — це орфографічна помилка. Таке написання порушує правила передачі йотованого звука після твердого приголосного.
Це не просто технічне питання — правильне написання впливає на вимову та грамотність мовлення.
Слово «торф’яник» — також з апострофом
Аналогічно утворене й слово «торф’яник» — воно теж має апостроф.
Це слово вживається на позначення місцевості, багатої на торф, або підприємства, пов’язаного з його видобутком. Логіка написання така ж: твердий приголосний ф + йотована я → апостроф обов’язковий.
Приклади вживання
- Ми пройшли повз торф’яний завод.
- У цьому районі багато торф’яників.
- Для вирощування деяких рослин підходить торф’яний ґрунт.
Коли ще ставимо апостроф?
Апостроф у схожих випадках ставимо:
- після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї, якщо ці приголосні не є м’якими;
- у словах іншомовного походження: п’єса, інтерв’ю, бур’яни.
Отже, правильне написання слова — «торф’яний», а також «торф’яник», «торф’яні» тощо — з апострофом. Це випливає з основних правил української орфографії, які регулюють уживання апострофа перед йотованими голосними. Уникнення апострофа — це орфографічна помилка, яка свідчить про незнання базових норм правопису.