Спосіб дієслова допомагає зрозуміти, як мовець бачить дію: вона відбувається насправді, могла б відбутися за певної умови чи когось спонукають її виконати. В українській мові є три способи дієслова: дійсний, умовний і наказовий. Порівняй їх за значенням і прикладами.
Що таке способи дієслів і які вони бувають
Дійсний спосіб називає реальну дію: «Я пишу вправу в зошиті». Вона могла відбутися раніше, відбуватися тепер або відбутися потім.
Умовний спосіб передає можливу за певної умови або бажану дію: «Я написав би твір, якби мав більше часу». Частка «б» тут показує, що дія залежить від умови.
Наказовий спосіб спонукає когось до дії. Це може бути наказ, прохання чи порада: «Пишіть охайно та грамотно». За змістом речення легко помітити, що мовець звертається до інших.
Дійсний спосіб дієслова
Дійсний спосіб означає дію, яка відбулася, відбувається або відбудеться. Наприклад, «прочитала» — дія вже була, «читаю» — відбувається тепер, а «прочитаю» — станеться пізніше.
Лише дієслова дійсного способу мають минулий, теперішній і майбутній час. В умовного й наказового способів категорії часу немає.
У минулому часі кажемо «читав», «прочитала», у теперішньому — «читаю», «читаємо». Майбутній час можна передати формами «читатиму», «буду читати» або «прочитаю».
Наприклад: «Оля прочитала розділ і записала нові слова». «Тепер вона виконує вправу». «Після уроків Оля перевірить написане». У цих реченнях дії подано як реальні події.
Умовний спосіб: значення, творення та правопис частки б і би
Умовний спосіб називає дію, яка могла б відбутися за певної умови, або бажану дію. Наприклад: «Я допоміг би тобі, якби раніше закінчив завдання».
Умовний спосіб утворюється так: форма минулого часу дієслова + частка «б» або «би»: «знав би», «знала б», «знали б». Частку «б» пишемо після голосного: «читала б», «пішли б». Частку «би» вживаємо після приголосного: «читав би», «допоміг би». З дієсловами «б» і «би» завжди пишуть окремо.
Умовний спосіб не має часу й особи. Його форма змінюється за родами в однині та за числами: «він прочитав би», «вона прочитала б», «вони прочитали б».
Частка може стояти не тільки після дієслова: «Я прочитав би книгу» і «Я б із радістю прочитав цю книгу». Обидва варіанти правильні.
Наказовий спосіб: творення форм і типові помилки
Наказовий спосіб спонукає до дії. Він може передавати заклик, наказ, прохання, пораду чи застереження, але форм часу не має.
У простій формі наказового способу є такі особові форми:
- 2-га особа однини (ти): читай, пиши, роби;
- 1-ша особа множини (ми): читаймо, пишімо, робімо;
- 2-га особа множини (ви): читайте, пишіть, робіть.
У формах однини можна побачити закінчення -и або форму без окремого закінчення. У множині вживаються форми на -ймо, -імо, -те та -іть: наприклад, «читаймо», «пишімо», «читайте», «пишіть».
Складену форму утворюють за допомогою часток «хай» або «нехай» і дієслова у формі теперішнього чи майбутнього часу для третьої особи: «хай читає», «нехай зроблять».
Конструкції «давай робити» й «давай підемо» словники подають як розмовні. Коли пропонуєш дію для себе та інших, краще вжити просту форму: «робімо», «ходімо» або «працюймо». Для прохання чи поради також підійдуть прості форми: «Допоможи мені, будь ласка» або «Перевірте відповідь».
Переносне вживання способів
Форму одного способу можна вжити в значенні іншого:
- Дійсний у значенні наказового: «Завтра прийдете до мене!» — це вже не розповідь про майбутнє, а вимога.
- Умовний у значенні наказового: «Прийшов би ти до мене» — м’яке прохання замість прямого «прийди».
- Наказовий у значенні дійсного: «А хтось візьми та й пусти чутку про козака-характерника» — ідеться про дію, яка вже відбулася: хтось узяв і пустив чутку.
Завдання для самоперевірки
Визнач спосіб дієслова в кожному реченні. Зверни увагу на значення дії та форму самого дієслова.
- Учні уважно слухають пояснення вчителя.
- Поясніть, будь ласка, це правило ще раз.
- Ми обов’язково пішли б на виставку за гарної погоди.
- Ходімо разом до бібліотеки після уроків.
Відповіді для перевірки
«Слухають» — дійсний спосіб: учні справді виконують цю дію.
«Поясніть» — наказовий спосіб: це ввічливе прохання.
«Пішли б» — умовний спосіб: похід на виставку залежить від гарної погоди.
«Ходімо» — наказовий спосіб: мовець кличе інших піти разом.
Під час перевірки спершу знайди дієслово, а потім запитай себе, чи йдеться про реальну дію, можливість за умови або спонукання до дії.